Блог вчителя початкових класів Базарницької Ірини Йосифівни
Моє педагогічне кредо: «Навчити дитину вчитися, дати їй уміння, за допомогою яких вона буде самостійно здійматисязі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, – це одне з найскладніших завдань вчителя. Саме у його здійснення – ключ до тієї педагогічної мудрості, опанування якої робить нашу працю творчою.» В.О. Сухомлинський
пʼятниця, 30 січня 2015 р.
середа, 28 січня 2015 р.
Семінар ЧНВК №13
В грудні 2014 року вчителі початкових класів ЧНВК № 13 провели виїздний семінар для колег міста у Львівську спеціалізовану школу № 53.
Під час семінару вчителі обмінялися досвідом своєї педагогічної роботи.
Під час семінару вчителі обмінялися досвідом своєї педагогічної роботи.
пʼятниця, 26 грудня 2014 р.
Природознавство. 2 клас
Тема. Зміна стану води при нагріванні. Демонстрації.
Розширення
води під час нагрівання.
Випаровування
води й конденсація водяної пари
Ключові компетентності:
– вміння вчитися:
–
навчально-організаційні вміння і навички:
– включається в роботу відразу після
вказівки вчителя;
–
дотримується правильної
постави під час;
–
співпрацює у парі;
– загально
мовленнєві вміння і навички:
–
відповідає в помірному
темпі, чітко, виразно, з відповідною силою голосу;
–
зосереджено слухає вчителя,
–
відповідає на запитання за відомою моделлю;
–
з повагою звертається до вчителя, учнів;
– контрольно-оцінні вміння:
– тримає в порядку своє робоче місце та
навчальне приладдя;
– інформаційно-комунікативна:
–
знаходить у завданні
конкретні відомості;
– створює
повідомлення, оптимально поєднуючи для цього різні форми (текст, рисунок)
– коротко формулюює свою думку;
– загальнокультурна:
– дотримується правил поведінки на уроці;
–
громадянська:
–
прагне бути культурним у спілкуванні,
поводженні з однокласниками;
– здоров’язбережувальна:
– розпізнає правильне і неправильне
сидіння за партою;
– соціальна:
– підтримує чистоту
робочого місця.
Предметні компетентності
(конкретизовані навчальні цілі,
очікувані результати):
Початковий рівень:
–
називає теплові
процеси (нагрівання, випаровування, конденсація);
Середній рівень:
–
розпізнає
у почутому тексті предмет, що відповідає вказаним прикметам;
Достатній рівень:
– спостерігає
досліди, що демонструють властивості води;
– виділяє інформацію,
здобуту на уроці;
– дотримується
інструкцій і правил техніки безпеки під час демонстраційних дослідів;
Високий рівень:
– висловлює
пропозиції по збереженні води;
Список
використаних джерел
1.
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів1- 4класи.
Природознавство
2клас. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.– Ст.192
2. Барна
М.М., Волощенко О.В. Уроки природознавства навчального курсу
«Я і
Україна»(3кл.):Методичний посібник, –Тернопіль: Астон, 2009–Ст.73-74,77
3. Д.Біда.
Сік життя. Серія «Бібліотечка «КОЛОСКА» Науково-популярне видання для дітей.–
Львів,2008 – Ст.8-9
4. Енциклопедія
школяра. 4000 цікавих фактів.
Видавництво
«Махаон-Україна», 2002– Ст.26,60, 86,101,102.
План уроку
1.
Відгадування учнями загадок з метою визначення спільної
ознаки у відгадках для оголошення теми уроку. (Додаток
1)
2. Бесіда - розповідь вчителя про воду з демонстрацією малюнків. (Додаток
2)
3. Повідомлення учнями цікавої
інформації про воду. (Додаток
3)
4. Розповідь вчителя про зміни станів
води при нагріванні. (Додаток 4)
5. Демонстрації дослідів у класі. (Додаток 5)
6. Висновки зроблені учнями під час проведення дослідів. (Додаток 6)
7. Розповідь
вчителя про випаровування
води й конденсацію
водяної пари у природі (Додаток
7)
8. Читання вірша «Падав сніг» М. Підгірянка
(Додаток 8)
9. Робота в парах. Пояснення змісту
прислів’я. (Додаток
9)
10.Висловлення учнями оцінних суджень
про значення води у природі
11. Виконання учнями завдань «Працюю самостійно» (Додаток 10)
12. Робота з енциклопедичною літературою.
Цікаво знати! (Додаток 11)
13. Підведення підсумків уроку
учнями. (Додаток
12)
14. Повідомлення
вчителем домашнього завдання: (Додаток 13)
провести
досліди вдома разом з батьками, скласти казку
про краплинку води і оформити її на
аркуші паперу(за бажанням).
Додаток №1
Вчитель
на вибір зачитує загадки.
–Вата з хмари летіла,
сріблом - золотом мигтіла.
На холодне упала, цілу зиму
лежала.
А на тепле упала, вся вона
розтала.
/Сніг/
– Що то, що то за маляр, неабиякий штукар?
Попід вікнами мандрує, сріблом шибки малює.
Попід вікнами мандрує, сріблом шибки малює.
/Мороз/
–Рано - вранці увесь світ, вбрався в білий оксамит.
А як вітер нападе, оксамит цей опаде.
А як вітер нападе, оксамит цей опаде.
/Іній/
Під
нашим дахом морквинка росте.
Сонце
пригріє, вона підпаде.
/Бурулька/
–Крапелько! Стигни, холонь і рости.
За ніч збудуй
кришталеві мости.
/Лід/
Зимове скло
водою потекло. /Лід/
Ніжна зірка, сніжно - біла, на
рукав згори злетіла.
Поки несла
її сюди, стала краплею води!
/Сніжинка/
По синьому морю
Білі гуси пливуть. /Хмари/
Летить орлиця
По синьому небі.
Крила розпустила
Сонечко закрила /Хмара/
Ніг немає, а йде.
Очей немає, а плаче. /Хмара/
– Що за вода, що літа? /Пара/
Без
рук, без ніг, а цілий світ пройде. /Вода/
– Що
тече, не зупиняється? /Вода/
–У чому
дірки не вивертиш? /У воді/
Відома звіку рідина ,
Усяк її вживає ,
Буває хмаркою вона ,
Пушинкою буває.
Бува як скло ,
Крихка , тверда –
Це звичайнісінька .. /Вода/
– Яке одне слово об’єднує всі відгадки?
/Вода/
Додаток №3
Цікава інформація!
Відомо, що вода може знаходитися в трьох
різних станах, таких як твердий, рідкий або газоподібний.
Хмари, сніг і дощ
являють собою різні стани води.
Хмара складається з безлічі крапельок води або кристаликів льоду.
Сніжинки - це сукупність дрібних кристаликів льоду,
а дощ - це усього лише рідка вода.
Вода, що знаходиться в
газоподібному стані, називається водяною парою. Коли говорять про кількість
вологості в повітрі, звичайно мають на увазі кількість водяної пари.
Якщо повітря
описується як "вологе", це означає, що в повітрі утримується велика
кількість водяної пари.
Додаток №4
Дарія Біда. Сік Життя.
Примхи, або чудесні аномалії води
Вода - дивовижний природний мінерал,
зразки якого не експонуються в жодному геологічному музеї світу.
Майже всі властивості води - винятки у природі.
Три стани води
Вода - єдина речовина на Землі, яка при
температурах, придатних для життя людей,
може перебувати одночасно у трьох агрегатних станах: рідкому, твердому та газоподібному.
1
- шматки льоду - твердий стан
2 - рідина, яка утворилася з
льоду, - рідкий стан
3 - пара, що утворилася з води,
- газоподібний стан
Додаток №5-6 Демонстрація дослідів у класі
Вчитель
проводить інструкцію і повторює правила техніки безпеки у класі.
Учні
спостерігають за тим, що відбуватиметься під час демонстрації дослідів.
Демонстрація
досліду 1.
Над
посудиною, у якій нагрівається вода, закріплена скляна пластинка.
Через
деякий час на пластинці з’являються краплі води, які починають
скапувати.
· Як це вийшло?
· Звідки взялись краплі? (слухання варіантів відповідей,
серед яких є
правильна,
про перетворення води у пару і навпаки)
· Отже, коли вода нагрілась, вона почала перетворюватись
у водяну
пару,
випаровувалась, а коли пара охолола на скляній пластинці,
знову
перетворилась на крапельки води.
Демонстрація
досліду 2.
Проводжу вологою
ганчіркою по дошці. На ній залишається слід.
· Що це? (вода)
· Чи залишиться цей слід за кілька хвилин? Чому? (дошка висохне)
· Спробуйте тепер пояснити, що значить «дошка висохне»?
(з її поверхні випарується вода)
Це
ми спостерігаємо щодня, коли готуємо дошку до уроку, робимо вологе
прибирання
вдома чи у класі.
· Які ще приклади випаровування води ви зустрічали у
своєму житті?
(пара
над чашкою чи тарілкою, туман над річкою, висихання калюж після
дощу, висихання одягу після прання тощо)
· Дайте відповідь:
– Куди зникла калюжа?
· Вода випарувалась та стала хмариною.
· Зібрались грозові хмарини, і пішов дощ.
· Калюжа з'явилася знову.
Висновок.
Вода при
нагріванні може з рідкого стану перетворитись у газоподібний (пару),
а
при охолодженні – з газоподібного стану у рідкий (краплини).
– Яку
воду можна носити в решеті? (лід), (град) або (сніг).
–
. Що я тримаю у
руках? (лід) або (сніг).
–
Який лід?
(холодний,
твердий)
–
Що станеться,
якщо я довго триматиму лід і сніг у руках, або просто залишу на тарілці?
(розтануть)
–
Отже, що
потрібно, щоб сніг і лід розтали? (тепло)
–
У що вони
перетворяться? (у
воду)
–
То що таке сніг і
лід? (вода)
–
Якщо лід і сніг
перетворюються у воду, то чи можна перетворити воду на лід або сніг? – Як? (охолодити)
–
Отже, при
охолодженні, а саме при температурі нижче 0ºС, вода з рідкого стану
перетворюється у твердий (сніг і лід), а при нагріванні – з твердого у рідкий.
–
Сніжинки – це замерзлі краплинки дощу. Тому взимку, коли
температура повітря переважно нижче 0ºС, іде сніг, а не дощ.
– Підсумуємо, скільки станів перетворення води у природі ми
нарахували? (3)
–
Що призводить до
зміни стану води у природі? (температура повітря)
Додаток №7
Конденсація водяної пари в атмосфері – перехід водяної пари, що міститься в повітрі,
в рідкий стан (краплі).
У розширеному значенні термін застосовується
до переходу водяної пари як в рідкий, так і в твердий стан.
Що таке конденсація водяної пари?
Повітря
в залежності від своєї температури може приймати певну кількість води у вигляді
водяної пари. Поглинання води повітрям зменшується зі зниженням температури.
Конденсація пари виступає там де тепле та вологе повітря стикається з
холодними поверхнями.
Таке
явище можна побачити під час дощу на внутрішній стороні скла автомобіля, на
окулярах, коли заходимо до теплого приміщення.
Дахове
вікно, з приводу свого розміщення, є місцем де найшвидше виступає ефект
конденсату водяної пари.
Додаток
до уроку
Хвилинка-відпочинку (Руханка)
Хмарка сонечко закрила,
Слізки срібнії зронила.
Ми ті слізки пошукаєм,
У травичці позбираєм.
Пострибаєм , як зайчата,
Політаєм, як пташата,
Потанцюємо трішки,
Щоб спочили, ручки, ніжки.
Всі веселі? От чудово!
А тепер до праці знову.
Додаток №8
Вірш «Падав сніг»
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
Марійка Підгірянка
–
Які зміни стану води
можна визначити у вірші М. Підгірянки «Падав сніг»?
Додаток №9
Прислів’я
Ø
Багато снігу – багато хліба.
Ø Вода в решеті не встоїть.
Ø
Вранці
туман стелиться по воді - на чудову погоду,
а піднімається вгору - на дощ.
Додаток
№12
–Як може змінюватись стан води при нагріванні?
–Чи вдалося нам дати відповіді на запитання, які
нас цікавили?
–Чи задоволені ви своєю роботою під час уроку?
– Які завдання
запам’яталися вам найкраще?
– Які досліди можна
провести вдома разом з батьками?
Додаток
№13
Пояснення проведення
досліду вдома.
Налий у блюдечко трохи
води.
Постав його на вікно так,
щоб на воду потрапляло проміння Сонця.
Прослідкуй, що станеться
з водою у блюдечку через декілька днів.
Зроби свій висновок.
Додаток №10 Працюю
самостійно
____________________________________________________
Прізвище
та ім’я учня
І. Обери рядок, в якому визначено, у
скількох станах може перебувати вода
у природі?
А. 2
Б. 3
В. 4
ІІ. Продовжи
речення і запиши:
1.Вода при нагріванні перетворюється _____________________________.
2.Вода
при охолодженні перетворюється з газоподібного
стану
________________.
3. Перехід водяної
пари, що міститься у повітрі, в рідкий стан називається –
______________________________________________________.
ІІІ. Встанови відповідність між станами води у
природі.
Запиши у спеціально відведеному
місці.
1
|
|
2
|
|
3
|
1. А твердий
стан
2. Б газоподібний стан
3. В
рідкий стан
ІV. Розглянь малюнки.
Обери рядок, у якому стані може перебувати
вода у природі?
А.
рідкому стані
Б. газоподібному стані
В.
твердому стані
V. Розглянь малюнки. Обери той,
який не відповідає темі сьогоднішнього уроку?
Познач його
у квадратику:
Додаток №11
Підписатися на:
Дописи (Atom)